Невпинне зростання кількості населення, при сталій кількості земель, придатних для сільськогосподарського обробітку, вимагає впровадження більш інтенсивних технологій вирощування задля максимально повного використання біологічного потенціалу продуктивності рослин, яка є достатньо високою для сучасних сортів і гібридів. На даний час рівень наукових досягнень дозволяє збільшити продуктивність не лише за рахунок збільшення хімічного навантаження на навколишнє середовище, проте у більшості випадків, це питання вирішується саме так. Сучасні пестициди є досить ефективними засобами і водночас є стійкими речовинами, які мають властивість накопичуватися в оточуючому середовищі, забруднюючи його, а темпи хімізації і час, потрібний для розкладу цих речовин, не залишають жодного шансу природі на самовідновлення. Наприклад, хлорорганічні пестициди є токсичними, стійкими сполуками, які зберігаються у верхньому шарі ґрунту тривалий час (період напіврозпаду може сягати 30 років) та здатні долати довгі харчові ланцюги. Наприклад, сліди ДДТ (дихлордифенилтрихлорметилметан), який широко використовувався з 1940 було знайдено в печінці пінгвінів у Антарктиці ще у 1964 і наразі його використання є обмеженим чи повністю забороненим, проте за останні 30 років його кількість у організмі птахів не зменшилася, оскільки відбувається постійне вивільнення цих речовин з льодовиків, що тають.

*Джерело: Хайди Гайц, біолог науково-дослідного університету з вивчення моря у Вірджинії США (The University of Virginia).

Сучасне сільське господарство неможливе без повної відмови від використання засобів захисту рослин (ЗЗР) – хімічних речовин, які використовуються для боротьби з хворобами, шкідниками та бур'янами. За даними FAO світове використання ЗЗР збільшилося майже вдвічі, починаючи з 1990 року, досягши рівня 2,1 млн. тон у 2010 році, з подальшою стабілізацією і з незначними коливаннями в наступні роки.

Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization of the United Nations - FAO) Більше половини від об'ємів усіх використаних ЗЗР приходиться на країни Азії (52%), третина - на США (32%), 12% - Європи (11,6%), решта - Африки (2%) та Океанії (2%).

Джерело: FAO

57% від об'єму всіх ЗЗР приходиться на гербіциди (за 100% взята сума гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів). За даними FAO у 2018 році було використано 1,2 млн. тон гербіцидів і це вдвічі більше, ніж у 1990 році. Майже 2/3 всіх гербіцидів використовується у США (68%), 15% у Європі, 11% - у Азії, 4% - у Океанії та 2% у Африці.

У 2018 році було використано 530 тис. тон фунгіцидів, що становить 25% від об'єму всіх ЗЗР (основні типи). Цей сегмент зростає (+35%, порівняно із 1990), але не так інтенсивно, як сегмент гербіцидів. Лідерами із використання фунгіцидів є Європа (37%) та США ( 35%), в той час у країнах Азії було використано 22% фунгіцидів, Африки – 5%, Океанії – 1%.

Рівень використання інсектицидів у світі стабільний, а обсяги практично незмінні та становлять близько 400 тис. тон. Доля інсектицидів у світовому використанні ЗЗР становить 18% (у 2018 році). Серед інсектицидів: 45% їх кількості було використано у США, 29% у Азії, 16% в Європі, 6% у Африці та 4% у Океанії. Проте, на фоні стабільної кількості використання інсектицидів, спостерігається зміна якісного складу продуктів, оскільки агрономи обирають інші діючі речовини.

Зміна токсичності ЗЗР у світі – зменшення негативного виливу для хребетних тварин, але збільшення токсичності для безхребетних, а також комах-запилювачів.

Ще у 1998 році 95 країн прийняли участь у міжнародній угоді з обмеження торгівлі хлорорганічних пестицидів (ДДТ), органофосфатів та інших найбільш небезпечних сполук.

Джерело: Закон України, документ 995_a35: "Роттердамська конвенція про процедуру Попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі"

Згідно даних багаторічних досліджень вченими було встановлено, що за останні 25 років токсичність ЗЗР для хребетних тварин (риб, ссавці та птахів) зменшилась за рахунок заміни фосфорорганічних та карбаматних інсектицидів на піретроїди та неонікотиноїди, проте ці продукти є більш шкідливими для безхребетних, як водних так і наземних, а також комах-запилювачів. Викликає занепокоєння вчених, що піретроїди та неонікотиноїди накопичуються в оточуючому середовищі, і тому можуть стати одною з головних причин втрати біорізноманіття членистоногих, а також викликати зменшення чисельності комах-запилювачів, що призведе до значного зменшення запилюваних площ та втрати врожайності.

Джерело: Ральф Шульц, університет Кобленц-Ландау, Німеччина. Ralf Schulz et al. / Science, 2021

За даними FAO, використання карбаматів (уретанів), органофосфатів та хлорорганічних пестицидів (ДДТ заборонений у більшості країн) дійсно скоротилося. Проте ріст у використанні піретроїдів не фіксується (можливо, що не всі дані наявні у розрізі активних інгредієнтів), а оцінити обсяги використання неонікотиноїдів неможливо, оскільки вони не виділені в окрему групу. За даними ж відкритих джерел, обсяги використання органофосфатів та карбаматів скоротилися на останні 10 років на третину, а використання піретроїдів та неонікотиноїдів збільшилося приблизно на 10% та 20%, відповідно. Слід відмітити, що група органофосфатів є значно більшою за обсягами використання, тоді як карбамати, піретроїди та неонікотиноїди можуть бути порівняні за обсягами.

Джерело: FAO

Також звертають увагу на те, що до складу одної групи пестицидів входять продукти із різними діючими речовинами, які мають різний вплив на навколишнє середовище.

Більше половини (60%) світового споживання піретроїдів та неонікотиноїдів приходиться на Бразилію, Китай, США та Індію. Використовуються продукти на основі цих діючих речовин, переважно на сої, зернових колосових культурах, кукурудзі, рисі та бавовні.

Доля України у використанні світових обсягів цих продуктів незначна і становить 1% та 2%, відповідно. Проте такі відносно маленькі відсотки є оманливими, оскільки щорічно в Україні обробляється майже 16 млн. га, що становить близько 60% від усієї посівної площі і майже у половині випадків проводиться більше одної обробки, тому загальна оброблена площа за сезон цими продуктами може перевищувати 20 млн. га. Неонікотиноїди та піретроїди використовуються в основному на зернових культурах, а також на ріпаку, кукурудзі, соняшнику та сої. Це основні сільськогосподарські культури для нашої країни, які мають стратегічне та експортне значення і вирощуються на площі >80% (усі категорії господарств). Саме тому, вже не перший рік пасічники України нарікають агрономам на масову загибель бджіл, зумовлену використанням ЗЗР і це не випадково, оскільки кожен другий гектар обробляється цими продуктами, і саме тому, зростання їх використання у майбутньому є таким небезпечним.

Тому вже час замислитися, зробити пестициде навантаження контрольованим із максимальним залученням біологічних продуктів та методів контролю, скорегувати сівозміни, використовувати більше органічних добрив, боротися із ерозією та використовувати ґрунтозахисні волого-зберігаючи заходи обробітку ґрунту, турбуватися про підвищення родючості ґрунтів. Використання пестицидів має бути максимально обмеженим, екологічно безпечним та економічно обґрунтованим, а сполуки, які входять до складу продуктів, мають бути ретельно перевірені, протестовані у багаторічних дослідженнях та мати мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище.